Тест на концентрацію уваги

Тест показує, як у твоєму дні трапляються відволікання, блукання думок і важкі повернення до справи. Без оцінок: лише картина того, як усе влаштовано.

≈4 хв Питань: 18

A small brown bird stands on a weathered wooden garden table beside a cup and a clay pot, with crumbs around it and dandelion seeds floating in warm light.

Знаєш це відчуття, коли втретє перечитуєш той самий абзац, а думки давно десь далеко? Тест не оцінює, хороша в тебе голова чи погана: він показує, як саме в тебе влаштована увага у повсякденні. У кожному питанні вибирай те, що ближче до тебе зараз, а в кінці отримаєш короткий опис свого стану. Це займає близько чотирьох хвилин. І поки відповідаєш, спитай себе: може, увага не підводить, а просто давно не мала перепочинку?

0%
Ти береш довге завдання й спершу тримаєшся його цілком. Де саме увага починає непомітно сповзати вбік?
Тобі щось розповідають, а поруч відбувається своє. Наскільки тихим може бути це своє, щоб нитка все одно порвалася?
Ти сидиш над справою, що тягнеться: звіряєш рахунки, розкладаєш папери. Де в цей час твої думки?
Ти відкладаєш одну справу заради іншої, а тоді повертаєшся до першої. Що відбувається, коли треба знайти місце, де вона обірвалася?
Ти доходиш до кінця сторінки або до кінця чийогось пояснення. Скільки з прочитаного лишилося в пам’яті?
Тебе відривають від справи посеред речення. Як потім вдається повернутися до того самого місця?
Раптом з’ясовується, що частина прочитаного пройшла повз тебе. Скільки з цього доводиться відновлювати?
Ту саму роботу, скажімо звіт, ти робиш то вдома в тиші, то там, де гамірно. Що змінюється?
Хтось говорить прямо до тебе, а думки непомітно розходяться. Що саме доводиться перепитувати?
День складається з дрібних перемикань: лист, дзвінок, питання, знову лист. Яким видається цей день увечері?
Ти киваєш на нараді так, ніби стежиш за кожним словом. Що зі сказаного справді лишається з тобою, коли нарада скінчилася?
Тебе відволікають на мить, а потім ти повертаєшся до справи. Наскільки коротким може бути відволікання, щоб потім усе одно з’явилася помилка?
Ти береш справу, що вимагає довго тримати увагу: вичитати текст, розібрати шафу з паперами, переписати договір. Коли тримати її починає коштувати зусиль?
Ти сидиш над важливою справою, а поруч працює телевізор чи лежить телефон. Що має зробити телефон чи телевізор, щоб забрати частину твоєї уваги?
Ти працюєш, а потім ніби виринаєш і не розумієш, що відбувалося. Скільки з пройденого лишилося порожнім?
Ти проживаєш день, що складається з переривань. Наскільки втома від нього відповідає тому, що реально зроблено?
Тобі розповідають щось на слух: лекція, голосове повідомлення, розмова телефоном. Наскільки тривалою може бути розповідь, щоб нитка трималася й без жодної картинки?
Тебе перервали, і саме переривання вже скінчилося. Що відбувається з твоєю увагою далі?

Марина Ляднєва психолог

Надіслати тест

Як влаштований цей тест

Звідки питання, на що спирається шкала і чому результат — не діагноз.

Самозвіт про те, як у повсякденні проявляються провали уваги: утримання уваги на одній справі, відсіювання зайвого, блукання думок, ціна перемикання між справами, увага під час читання й слухання та повернення до справи після переривання.

Автор Марина Ляднєва

Оціни тест
5.0/5
Методика

Тест виріс із досліджень, у яких люди самі описують, як у повсякденні збивається їхня увага: де їх зривають із справи, як вони потім повертаються і наскільки легко тримають нитку розмови чи тексту. Вісімнадцять тверджень написано спеціально для цього тесту.

Вони охоплюють шість сторін уваги. Це повернення до справи після переривання, витрати на перемикання між справами, читання й слухання, блукання думок, утримання уваги на одній справі і вибіркова увага, що відсіює зайве. На кожну сторону припадає по три запитання, а відповіді впорядковано за тим, яка саме сцена вже призводить до збою.

Справжнє вимірювання уваги влаштоване інакше: це завдання за таймером зі стимулами в контрольованих умовах. Цей тест таким не є й не претендує на це. Він не вимірює тривалість уваги, не показує причин, не стежить за змінами з часом і не ставить діагноз.

Обмеження прості: один сеанс самозвіту дає лише теперішній зріз, а межі п’яти смуг результатів задано самим продуктом, вони не клінічні й не перевірені зовні.

Тест не є діагностичним інструментом. Результат описує закономірність у відповідях, а не діагноз і не оцінку людини.

Запитання

Чому прочитане чи почуте не вкладається, хоча здавалося, що увага була на місці?

Думки можуть піти від тексту чи мови непомітно, і всередині це не відчувається як неуважність. Очі рухаються рядками, голова киває, а зміст нікуди не потрапляє. Що нитку загублено, часто з’ясовується лише тоді, коли треба переказати прочитане. Тому розуміння страждає навіть там, де зусилля були чесними.

Звідки беруться провали уваги?

Причин зазвичай кілька. Збивається щось одне з кількох: повернення після перерви, відсіювання шуму, стійкість на довгій справі або нитка власних думок. Яка саме ланка підводить, залежить від людини й від дня, а за відповідями тесту причину назвати не можна.

Що таке концентрація уваги і чому тест не називає її числом?

Зосередженість буває різною: над цікавою книжкою вона одна, над нудною інструкцією інша, а у вихідний ранок вона не така, як у розпал робочого тижня. Одним числом цього не описати чесно. Тому тест показує інше: у яких ситуаціях і наскільки відчутно в житті проявляються провали, відволікання й блукання думок.

Чи впливає на концентрацію постійний телефон перед очима?

Кожен перескок між екраном і головною справою має свою ціну: щоб повернутися, увазі треба знову зібратися. Це окремий механізм, не те саме, що відчуття втраченого фокуса в моменті. Тут важить не сам телефон, а те, як багато перескоків між ним і справою набирається за день.

Джерела
  1. Broadbent, D.E., Cooper, P.F., FitzGerald, P., & Parkes, K.R. (1982). The Cognitive Failures Questionnaire (CFQ) and its correlates. British Journal of Clinical Psychology, 21, 1-16. doi:10.1111/j.2044-8260.1982.tb01421.x
  2. Altmann, E.M., Trafton, J.G., & Hambrick, D.Z. (2014). Momentary interruptions can derail the train of thought. Journal of Experimental Psychology: General, 143(1), 215-226. doi:10.1037/a0030986
  3. Mrazek, M.D., Phillips, D.T., Franklin, M.S., Broadway, J.M., & Schooler, J.W. (2013). Young and restless: validation of the Mind-Wandering Questionnaire (MWQ) reveals disruptive impact of mind-wandering for youth. Frontiers in Psychology, 4, 560. doi:10.3389/fpsyg.2013.00560
  4. Cherry, E.C. (1953). Some experiments on the recognition of speech, with one and with two ears. The Journal of the Acoustical Society of America, 25, 975-979. doi:10.1121/1.1907229