Тест на мегалофобію

Не вирок і не діагноз, а спокійний погляд на те, як усередині тебе відгукується величезне. Кілька хвилин, і ти побачиш, де ти зараз.

≈4 хв Питань: 18

A badger sitting upright on a lawn beside a wooden garden gate, with a wheelbarrow of herbs and a bench with a wool blanket nearby and a country lane curving away.

Знаєш це відчуття, коли щось дуже велике змушує відчути власну малість, і незрозуміло, захоплення це чи тривога? Тест не оцінює тебе, а показує, як це в тебе влаштовано: обирай те, що ближче зараз, а не те, що звучить правильніше. Вісімнадцять запитань, близько чотирьох хвилин, і наприкінці ти побачиш, наскільки сильно величезне відгукується в тобі сьогодні, адже це лише знімок сьогоднішнього дня, а не вирок.

0%
Ти стоїш упритул до велетенської скульптури в міському парку. Що відбувається з тобою?
На узбіччі стежки раптом виростає величезна брила, завбільшки з будинок. Що ти відчуваєш усередині?
Повз тебе проїжджає величезна будівельна машина. Наскільки впевнено ти тримаєш спокій?
Ти стоїш під старезним дубом, стовбура якого не обхопити руками. Що ти в ньому бачиш?
Ти заходиш у музейну залу зі скелетом велетенського динозавра. Як ти почуваєшся поруч із ним?
Над далеким полем сходить величезний помаранчевий місяць. Наскільки охоче ти зупиняєшся помилуватись?
У стрічці з'являється відео, де гігантський об'єкт показано поруч зі звичними речами. Як ти на нього реагуєш?
Ввечері ти намагаєшся уявити, наскільки величезне Сонце порівняно із Землею. Що відбувається з тобою?
Далеко за містом видніється велетенський сірий резервуар. Що відбувається з тобою?
Ти складаєш маршрут на вихідні, і тобі відомо, що в одному з місць є щось величезне. Що ти робиш із цим місцем?
Ти стоїш перед гігантським муралом, що займає глуху стіну цілого будинку. Що ти робиш?
Ти збираєшся їхати в зовсім нове для тебе місто. Наскільки вільно ти їдеш, не з'ясовуючи наперед, чи є там щось величезне?
У плані подорожі стоїть відвідування місця, де є щось величезне. Як ти переживаєш підготовку?
Ти повертаєшся додому після зустрічі з чимось величезним. Як швидко ти приходиш до звичного стану?
Ти стоїш біля безмежного поля соняхів, що розкинулось до самого обрію. Що відбувається з твоєю рівновагою?
Зустріч із величезним позаду, і ти зважуєш свою реакцію. Наскільки вона відповідала реальній небезпеці?
Тобі пропонують роботу чи поїздку, де поруч є щось величезне. Як це впливає на твоє рішення?
Близькі люди пропонують піти разом у місце, де є щось величезне. Що відбувається зі спільним планом?

Марина Ляднєва психолог

Надіслати тест

Як влаштований цей тест

Звідки питання, на що спирається шкала і чому результат — не діагноз.

Тест вимірює, наскільки сильно за самозвітом виражені страх або неприємна напруга, що виникають саме від розміру чогось величезного.

Автор Марина Ляднєва

Оціни тест
5.0/5
Методика

Про фобії загалом можна почитати на двох сторінках: сторінка про фобії на сайті британської служби охорони здоров'я та стаття про фобії в американській медичній енциклопедії.

У тесті вісімнадцять запитань, що охоплюють сім ділянок: відчуття загрози чи захоплення, умови, за яких величезне зачіпає, відгук тіла й емоцій, зорове запаморочення від широкого виду, тривогу наперед із неприємним післясмаком, обхід і захисні рухи, вплив на повсякдення й розуміння власної реакції.

Тест спирається на самозвіт, тобто лише на те, що описано у відповідях. Підсумок один, тому за ним не видно, яка ділянка переважає. Межі між результатами проведено за задумом тесту, це не клінічні пороги; даних про норми для населення немає. Страх тут пов'язано лише з розміром, інші види страху лишаються поза межами. Запаморочення може мати іншу природу, ніж страх.

Шкалу складено як авторську, за самозвітом. Вона зібрана з сусідніх тем: специфічних страхів, захоплення величчю та зорово-просторового дискомфорту, оскільки даних саме про цей страх небагато.

Відчуття малості, подив чи коротка неприємна напруга перед величезним належать до звичайних людських реакцій на масштаб, і низькі результати читаються саме так.

Тест не є діагностичним інструментом і не замінює спеціаліста. Мегалофобія не є окремим діагнозом, це неформальна назва, а тест не діагностує її чи будь-який інший стан і не підтверджує та не виключає його. Результат відображає лише прояви за самозвітом, без клінічної бесіди, а діагноз ставить тільки спеціаліст за очною розмовою. Причин тест не називає, прогнозів і порад щодо лікування не дає.

Запитання

Які бувають ознаки й прояви мегалофобії?

Зазвичай описують кілька речей: тривогу в тілі, як-от прискорене серцебиття та стиснуте дихання, запаморочення від широкого виду, страх, що наростає, і бажання відвернутись або піти геть. До цього додаються обхід місць, де відомо про щось величезне, неспокій наперед і неприємний післясмак після зустрічі. Саме на ці ділянки спираються запитання тесту.

Чи нормально відчувати власну малість або тривогу перед чимось величезним?

Так. Відчуття малості, подив чи тривога перед масштабом — знайома людська реакція. Сильніший страх лежить далі на тій самій шкалі, а між спокійним захопленням і вираженою напругою є безліч проміжних станів.

Що таке мегалофобія?

Так неформально називають сильний страх або дискомфорт від дуже великих речей. Це побутова назва, а не окремий діагноз. Тест показує лише те, наскільки виражені прояви за твоїми відповідями.

Чи може цей тест визначити, чи є в мене мегалофобія?

Ні. Тест показує тільки той рівень проявів, який описано у твоїх відповідях. Діагноз ставить спеціаліст у розмові, а почати можна із сімейного лікаря.

Джерела
  1. Eaton, W. W., Bienvenu, O. J., & Miloyan, B. (2018). Specific phobias. The Lancet Psychiatry, 5(8), 678–686. doi:10.1016/S2215-0366(18)30169-X
  2. LeBeau, R. T., Glenn, D., Liao, B., Wittchen, H.-U., Beesdo-Baum, K., Ollendick, T., & Craske, M. G. (2010). Specific phobia: a review of DSM-IV specific phobia and preliminary recommendations for DSM-V. Depression and Anxiety, 27(2), 148–167. doi:10.1002/da.20655
  3. Keltner, D., & Haidt, J. (2003). Approaching awe, a moral, spiritual, and aesthetic emotion. Cognition and Emotion, 17(2), 297–314. doi:10.1080/02699930302297
  4. Guerraz, M., Yardley, L., Bertholon, P., Pollak, L., Rudge, P., Gresty, M., & Bronstein, A. M. (2001). Visual vertigo: symptom assessment, spatial orientation and postural control. Brain, 124(8), 1646–1656. doi:10.1093/brain/124.8.1646