Тест · Нейровідмінності

Тест CAT-Q

Не про те, що ти за людина, а про те, скільки сил іде на те, як тебе бачать. Двадцять запитань і тихий підсумок без оцінок.

≈4 хв Питань: 20

A gray pigeon standing on a wooden windowsill beside a cup, a potted basil plant and a stack of books, with a linen curtain moving in the open window.

Знаєш це відчуття, коли ще до розмови подумки добираєш слова й стежиш, як тебе бачать? Тест не вирішує, добре чи погано ти це робиш: він показує, скільки сил на це йде. Обирай у кожному запитанні те, що ближче тобі зараз, правильної відповіді тут немає. Усе займає близько чотирьох хвилин, а в кінці стоїть короткий підсумок про це зусилля. А що, як воно теж чогось коштує?

0%
Попереду вечеря з людьми, яких ти вже знаєш. Що ти робиш із розмовою заздалегідь?
Розмова з малознайомою людиною раптом провисає. Що в тебе є напоготові?
Нова компанія або новий колектив. Що ти робиш, щоб зрозуміти, як тут заведено поводитися?
Ти вже на зустрічі, розмова триває. Наскільки ти тримаєшся підходу, обраного наперед?
Тебе кличуть на іменини, де ти знаєш лише винуватця свята. Що ти маєш у голові напередодні?
Під час важливої розмови з'являється рух: похитати ногою, потерти обличчя, махнути рукою. Що ти з ним робиш?
У розмові хтось каже щось смішне, дивне чи дратівливе, і твоя репліка або звук уже поруч. Що з ними стається?
Ти в розмові. Що відбувається з твоїм поглядом, виразом обличчя й тоном?
У розмові спливає тема, яка тебе справді захоплює. Що ти з нею робиш?
Щось несподівано зворушило, розсмішило чи розсердило тебе при людях. Що відбувається з твоєю реакцією?
Співрозмовник говорить голосно й жваво або тихо й повільно. Що відбувається з твоїм тоном?
Ти сидиш навпроти людини. Що відбувається з твоєю позою?
Колеги, родина й друзі бачать тебе в різних обставинах. Наскільки різні версії себе ти їм показуєш?
Посеред розмови ти бачиш по обличчю співрозмовника, що сказане прозвучало не так. Що ти робиш?
Наскільки однаково ти поводишся з колегами, родичами й новими знайомими?
Серед рідних і серед незнайомих людей чи начальства ти тримаєшся по-різному. Наскільки різне зусилля тобі це коштує?
Незнайомі люди, нова компанія, важлива нарада. Що відбувається з твоїм зусиллям?
Довгий вечір, упродовж якого ти стежиш за тим, як виглядаєш збоку, скінчився. Що відбувається з тобою потім?
Ти підлаштовуєш те, як виглядаєш збоку. Чи стоїть за цим ясна мета?
Розмови з людьми скінчилися. Як швидко ти повертаєшся до звичного стану?

Марина Ляднєва психолог

Надіслати тест

Як влаштований цей тест

Звідки питання, на що спирається шкала і чому результат — не діагноз.

Тест вимірює, скільки зусиль людина за власним повідомленням витрачає на те, як її соціальні риси виглядають збоку: підготовлені заздалегідь фрази, стримування природних реакцій, підлаштування під співрозмовника та ціну цього зусилля залежно від обстановки, не оцінюючи виразність самих рис.

Автор Марина Ляднєва

Оціни тест
5.0/5
Методика

В основі тесту лежить описана в дослідженнях структура зусилля, яке людина витрачає на те, як її соціальні риси виглядають збоку. Одна його частина — підлаштування під співрозмовника просто в розмові, друга — підготовлені наперед фрази, третя — стримування природних реакцій. Окремо додано питання про обставини, в яких таке зусилля зростає, і про його ціну.

Запитання написані для цього тесту заново, по п'ять на кожен із чотирьох блоків, з п'ятьма варіантами відповіді до кожного. Сума відповідей визначає один із п'яти рівнів.

Тест міряє зусилля, про яке людина повідомляє сама, а не те, наскільки виражені її риси. Самозвіт спирається на те, що людина помічає в собі: частина такого зусилля з часом стає автоматичною, тож його можна недооцінити чи переоцінити. Таке зусилля трапляється і в людей без аутизму, тому високий результат сам по собі не свідчить про аутизм, а низький не свідчить про його відсутність. У опитувальників такого роду немає загальноприйнятих меж, тож рівні тут власні, а не копія чужих порогів.

Прості пояснення, як таке зусилля виглядає в дорослому житті, є на сторінці про ознаки в дорослих, а куди звертатися по оцінку, описано на сторінці про шлях до діагностики (обидві англійською).

Тест не є діагностичним інструментом і не замінює консультації фахівця. Аутизм визначає лише кваліфікований спеціаліст, спираючись на історію розвитку й спостереження за поведінкою, а не одна анкета чи число. Тест не встановлює, чи є аутизм, і не оцінює самі риси: він показує тільки, скільки зусиль іде на те, як людина виглядає збоку.

Запитання

Чи означає високий результат аутизм?

Ні. Зусилля, яке йде на те, як тебе бачать збоку, знайоме й тим, хто не має аутизму, тому висока цифра сама по собі не є доводом в жоден бік. Вона розповідає лише про те, скільки сил забирає це зусилля. Чому воно таке, тест не з'ясовує, отже питання про аутизм лишається поза його відповіддю.

Що саме тут вимірюється?

Не сама риса, а робота над тим, як тебе бачать збоку: скільки сил на неї йде. Двоє людей з однаковими рисами можуть витрачати на це зовсім різне, тому результат говорить про зусилля, а не про характер.

Чому запитання такі різні?

Бо в кожного з нас це зусилля має кілька способів, і вони різні. Можна підлаштовуватися під співрозмовника просто на ходу, можна стримувати рух чи слово, можна наперед готувати репліки, а ще є ціна, яка змінюється від обстановки. Кожен спосіб має свої запитання, тому підсумок складається з чотирьох різних речей, а не з одного однорідного клубка.

Чи може цей тест з'ясувати, чи є в мене аутизм?

Ні. Одна анкета цього не вирішує, хоч би якою ретельною була. Аутизм визначає кваліфікований спеціаліст: він розпитує про ранні роки й дивиться, як людина поводиться. Цей тест лише показує, скільки зусиль іде на те, як тебе бачать. Куди звернутися, описано в розділі про методику.

Як читати мій результат?

Порівнювати треба з самою шкалою тесту, а не з іншими людьми. Загальноприйнятих меж у таких опитувальників немає, тому п'ять рівнів тут придумано для цього тесту. Отже результат — це позиція на шкалі: яка з п'яти картин найближча до твого досвіду.

Джерела
  1. Hull, L., Mandy, W., Lai, M.-C., Baron-Cohen, S., Allison, C., Smith, P., & Petrides, K. V. (2019). Development and Validation of the Camouflaging Autistic Traits Questionnaire (CAT-Q). Journal of Autism and Developmental Disorders, 49(3), 819–833. doi:10.1007/s10803-018-3792-6
  2. Hull, L., Petrides, K. V., Allison, C., Smith, P., Baron-Cohen, S., Lai, M.-C., & Mandy, W. (2017). "Putting on My Best Normal": Social Camouflaging in Adults with Autism Spectrum Conditions. Journal of Autism and Developmental Disorders, 47(8), 2519–2534. doi:10.1007/s10803-017-3166-5
  3. Cage, E., & Troxell-Whitman, Z. (2019). Understanding the Reasons, Contexts and Costs of Camouflaging for Autistic Adults. Journal of Autism and Developmental Disorders, 49(5), 1899–1911. doi:10.1007/s10803-018-03878-x
  4. Ai, W., Cunningham, W. A., & Lai, M.-C. (2024). Camouflaging, internalized stigma, and mental health in the general population. International Journal of Social Psychiatry, 70(7), 1239–1253. doi:10.1177/00207640241260020