Тест на довіру

Тихий тест про те, як охоче ти впускаєш людей. Без оцінок: лише твій спосіб довіряти й одна думка наприкінці.

≈4 хв Питань: 20

A young deer stands on a gravel path in a cottage garden, beside an iron gate and a wooden table with a bowl of apples.

Знаєш це відчуття, коли людина щось обіцяє, а всередині тихо зважуєш, наскільки їй можна вірити? Тест не оцінює тебе й нічого про тебе не вирішує: він лише показує, як у тебе влаштована довіра. Обирай відповідь, яка ближча тобі зараз, а не ту, що виглядає правильною. Наприкінці ти побачиш опис того, як охоче впускаєш людей. Це займе близько чотирьох хвилин. Може, обережність і відкритість — просто два способи берегти зв’язок?

0%
Незнайома людина на зупинці розповідає, що гаманець лишився вдома, і просить на проїзд. Як ти сприймаєш такі слова?
Ти відходиш до стійки в кав'ярні, а ноутбук лишається на столі серед незнайомих людей. Що ти думаєш про тих, хто міг би цим скористатись?
На відео незнайомі люди разом піднімають перекинутий візок із продуктами. Що, на твій погляд, рухає людьми в таких випадках?
Ти позичаєш людині з нової роботи свій фотоапарат на вихідні. Як, на твій погляд, люди відповідають на таку довіру?
Згадай близьку людину в момент, коли посеред вечері лунає робочий дзвінок. Як добре ти знаєш наперед, що ця людина зробить?
Близька людина обіцяє ввечері забрати тебе з вокзалу. На що ти розраховуєш у таких обіцянках?
Близька людина пояснює, чому цілий день мовчить: телефон упав у калюжу й не вмикається. Як ти сприймаєш таке пояснення?
Близька людина обирає, хто з вас двох піде на концерт, бо квиток один. Як, на твою думку, вчиняє ця людина?
Життя змінюється: інше місто, нова робота, інші ритми в обох. Що ти відчуваєш щодо підтримки цієї людини через роки?
Ти збираєшся розповісти близькій людині, що на роботі в тебе все погано. Що ти очікуєш, поки розмова ще не почалась?
У важливий для тебе день близька людина не озивається. Що ти думаєш про це подумки, не кажучи вголос?
Близька людина невиразно відповідає на питання про вечір, і справа лишається нез'ясованою. Що відбувається з твоїми сумнівами щодо намірів цієї людини, поки ясності немає?
До сусідів по сходах переїздить нова людина. З якого рівня довіри ти починаєш?
У новому колективі одні одразу діляться ідеями, інші спершу придивляються. Хто, на твій погляд, виграє від свого підходу?
Ти підходиш до гуртка незнайомих людей і вирішуєш заговорити. Що з тобою відбувається?
Людина, яку ти ледве знаєш, пропонує купити разом обладнання для майстерні й тримати його в себе. Скільки ти ставиш на кін?
За вечерею нова людина питає, як у тебе насправді справи вдома. Що ти розповідаєш?
У важливій справі частину роботи можна доручити іншій людині. Що ти робиш?
Хтось із нових знайомих несподівано пропонує підвезти тебе додому після зустрічі. Що ти думаєш про мотив такої пропозиції?
Ти домовляєшся про виїзд за місто: хтось має привезти намет, хтось домовитись про місце. Що ти готуєш на випадок, якщо інші підведуть?

Марина Ляднєва психолог

Надіслати тест

Як влаштований цей тест

Звідки питання, на що спирається шкала і чому результат — не діагноз.

Тест вимірює загальну готовність довіряти людям і впускати їх у своє життя за самозвітом.

Автор Марина Ляднєва

Оціни тест
5.0/5
Методика

Тест з'ясовує, наскільки охоче людина впускає інших, і складає цю картину з п'яти частин. Перша — з чого починається знайомство з новою людиною: з довіри наперед чи з очікування доказів. Друга — чого людина чекає від близької, обраної в думках: передбачуваності, вірності слову, щирості, доброзичливості. Третя — як людина себе береже: не ділиться особистим одразу, не покладається на чуже без потреби, тримає запасний варіант. Четверта — уявлення про людей загалом. П'ята — наскільки певність щодо близької людини виходить за межі вже побаченого.

Підсумок розміщує тебе між обережністю й охотою довіряти. Це місце на шкалі, а не вигляд людини: сума не каже, на яку з п'яти частин ти спираєшся найбільше. Нижчі значення читаються як самозахист, у якому є сенс, а не як щось, що треба виправляти. Вищі описують готовність відкриватися раніше, і наївність тут ні до чого.

Підхід ґрунтується на двох напрямах досліджень: про загальну схильність довіряти людям і про довіру в близьких стосунках. Для контексту є матеріал про те, наскільки люди довіряють одне одному.

Запитання написані спеціально для цього тесту й спираються на самозвіт, а він залежить від настрою, досвіду та від того, як людина розуміє питання. Тому результат варто читати як орієнтир на сьогодні.

Тест не є діагностичним інструментом і не замінює спеціаліста. Він не ставить діагнозу, не дає клінічної оцінки, не виносить вироку жодній людині з життя того, хто його проходить, і не радить ні залишатися у стосунках, ні йти з них. Він вимірює лише загальну готовність довіряти за самозвітом.

Запитання

Чи є в мене проблеми з довірою?

У цьому тесті такого поняття немає. Він показує, де ти зараз на шкалі від обережності до відкритості, і це знімок твого загального підходу, а не діагноз. Якщо ти ближче до обережного краю, то це, найімовірніше, звичка берегти себе.

Наскільки я довіряю людям?

Твій рівень видно в результаті. Він описує загальну манеру довіряти, яка проявляється в різних обставинах, а не якісь одні стосунки. У різні періоди життя ця манера може бути різною, тож тест показує сьогоднішній зріз.

Чим обережність відрізняється від проблем із довірою?

Чіткої межі тут нема: це одна лінія, а не дві різні категорії. Важливо, як цей рівень працює для самої людини. Якщо обережність дає спокій і не відбирає того, чого хочеться, вона доречна. Якщо через неї хочеться більшого, ніж виходить, варто придивитись до себе уважніше.

Чи проявляється це поза стосунками: у дружбі, сім'ї, на роботі?

Так. Тест вимірює загальну схильність, яка не прив'язана до одного виду зв'язків, тому її можна помітити і в дружбі, і в родині, і на роботі. Як саме вона виглядає в кожному колі, залежить від обставин і від самих людей.

Джерела
  1. Yamagishi, T., & Yamagishi, M. (1994). Trust and commitment in the United States and Japan. Motivation and Emotion, 18(2), 129–166. doi:10.1007/BF02249397
  2. Rempel, J. K., Holmes, J. G., & Zanna, M. P. (1985). Trust in close relationships. Journal of Personality and Social Psychology, 49(1), 95–112. doi:10.1037/0022-3514.49.1.95
  3. Mayer, R. C., Davis, J. H., & Schoorman, F. D. (1995). An integrative model of organizational trust. Academy of Management Review, 20(3), 709–734. doi:10.2307/258792
  4. Lewicki, R. J., McAllister, D. J., & Bies, R. J. (1998). Trust and distrust: new relationships and realities. Academy of Management Review, 23(3), 438–458. doi:10.2307/259288