Тест · Нейровідмінності

Тест на СДУГ у дітей

Тест для дорослого, який спостерігає за дитиною від чотирьох років. Не оцінка дитини, а спокійний погляд на те, що ти вже помічаєш.

≈4 хв Питань: 18

A basset hound puppy trotting across a sunlit garden lawn toward a red ball, with a wooden bench, flowerpots and a fence behind.

Якщо ти тут, то, схоже, помічаєш у дитини щось, що не дає спокою: рухи, які не вщухають, пропущені слова, сльози через дрібницю. Тест для дорослого, одного з батьків чи опікуна, який відповідає про дитину від чотирьох років. Він не з’ясовує, чи з дитиною все гаразд і чи добре ти справляєшся, а показує, скільки з побаченого повторюється і чи в різних місцях. Вісімнадцять запитань, чотири хвилини: обирай те, що ближче до твого дня зараз. У кінці спокійне пояснення. А що, якщо тривога стишується, коли спостереження лягають в одну картину?

0%
Дитина береться за улюблену справу: конструктор, розмальовку, пазл. До якого місця вона її доводить?
Ти просиш дитину зібрати іграшки, помити руки й сісти до столу. Як це прохання доходить до діла?
Дитина відкладає потрібну річ: олівець чи рукавичку. Що з нею відбувається до наступного разу, коли вона знадобиться?
Дитина береться за тихе заняття, де нічого не блимає й не грає: розмальовку візерунка, слухання казки. Як воно триває?
Ти й дитина чекаєте прийому в поліклініці, довкола стихає. Що відбувається з рухами дитини?
Що відбувається, коли дитині треба посидіти на місці під час обіду чи читання казки?
Дитина розповідає щось у гостях чи в автобусі. Що відбувається з її голосом, коли довкола просять тиші?
На майданчику дитині впадає в око чужа лопатка. Що вона робить далі?
Як дитина чекає своєї черги в настільній грі вдома чи біля гірки на майданчику?
Перед виходом ти нагадуєш дитині правило: до проїжджої частини не бігти. Дитина бачить м'яч на іншому боці вулиці. Що вона робить?
Дрібна прикрість: вежа з кубиків падає або ти просиш вимкнути мультик. Наскільки велика реакція дитини порівняно з приводом?
На майданчику стається сварка за іграшку, і дитина засмучується. Як вона знову стає спокійною?
У шумному магазині ти відмовляєш дитині купити іграшку. Як швидко невдоволення переходить у крик чи заціпеніння?
Щось іде не так, як дитині хотілося: остання цукерка з вази з'їдена, улюблена чашка зайнята. Як дитина йде далі?
Ти зіставляєш те, що помічаєш удома, з тим, що бачиш у садку, у школі чи в гостях. Де ще це проявляється?
Ти забираєш дитину, а вихователь чи педагог щось про неї розповідає. Що саме?
Ти перебираєш заняття дитини: малювання, футбол, читання, їжа, збори. Де саме проявляється те, що ти помічаєш?
Настрій дитини буває різний: радісний, сумний, напружений увечері. Чи змінює настрій те, що ти помічаєш?

Марина Ляднєва психолог

Надіслати тест

Як влаштований цей тест

Звідки питання, на що спирається шкала і чому результат — не діагноз.

Тест вимірює, скільки проявів неуважності, рухливості, імпульсивності та емоційного самовладання доросла людина помічає в дитини і чи трапляються вони в різних місцях, заняттях і настроях.

Автор Марина Ляднєва

Оціни тест
4.8/5
Методика

Тест побудований для дорослого, який відповідає про дитину від чотирьох років. У молодшому віці велика рухливість, коротка увага й поривчастість є звичайними для дитини, тому тест для них не будується.

В основі тесту вісімнадцять запитань про те, що можна побачити: як дитина доводить справи до кінця, як рухається, як стримує порив, як проходить повз прикрощі і чи тримається це в різних місцях, заняттях і настроях. Він показує, скільки таких проявів помічено й чи трапляються вони в різних місцях.

Чого тест не показує: чи відповідає дитина критеріям діагнозу, що відбувається в її внутрішньому світі та чи не пояснюється побачене чимось іншим.

Окрема межа: дорослий бачить дитину в одному місці. Оцінки батьків і вчителів щодо однієї дитини збігаються лише почасти, бо поведінка дитини в різних місцях справді буває різною. Тож відповіді одного дорослого дають один погляд, а не всю картину. Про те, як проходить оцінка у фахівця, розповідає сторінка Американської психіатричної асоціації, а про звичайні для дітей труднощі з увагою й сидінням на місці — довідка медичного порталу MedlinePlus.

Тест не є діагностичним інструментом і не замінює прийому в фахівця. Діагноз ставить лише кваліфікований спеціаліст: педіатр, сімейний лікар або фахівець, до якого вони направлять. Він збирає відомості з кількох місць від кількох людей, які знають дитину, і з часом, а не за відповідями одного дорослого за один раз. Результат відображає лише власні спостереження дорослого за поведінкою дитини, а не оцінку самої дитини. Будь-який результат, навіть найвищий, не є тривожним вердиктом про дитину і не є ярликом.

Запитання

Дитина просто жвава чи це може бути щось більше?

Одна помічена риса, навіть сильна, зазвичай лишається в межах звичайного. Фахівець зважує інше: чи тримається схожа картина в кількох місцях і чи лишається вона з часом. Окремий день чи гучний епізод цього не показують.

Чи не замала моя дитина для такого тесту?

Тест розрахований на батьків чи опікунів, які відповідають про дитину від чотирьох років. Менші діти від природи дуже рухливі й швидко відволікаються, тож ті самі прояви для них входять у звичайні рамки. Надійного способу відрізнити їх від картини, що складається, для молодшого віку не встановлено.

Хто ставить СДУГ дітям?

Кваліфікований фахівець: залежно від місця це педіатр, психолог або психіатр. Він розпитує батьків і, як правило, вихователя чи вчителя, бо поведінка дитини вдома й деінде справді буває різною.

Чим відрізняється СДУГ від СДУ?

СДУ, англійською ADD, — давніша назва того, що сьогодні входить до СДУГ. Тепер фахівці користуються назвою СДУГ як загальною й описують, які прояви помітніші: пов'язані з увагою, з рухливістю та поривчастістю чи і ті, й ті.

Чи може цей тест визначити, чи є в дитини СДУГ?

Ні. Це визначає лише кваліфікований фахівець: педіатр, сімейний лікар або спеціаліст, до якого вони направлять. Він збирає відомості з різних місць і з часом, а не з відповідей одного дорослого за один раз.

Джерела
  1. Lahey, B.B., Pelham, W.E., Stein, M.A., Loney, J., Trapani, C., Nugent, K., Kipp, H., Schmidt, E., Lee, S., Cale, M., Gold, E., Hartung, C.M., Willcutt, E., & Baumann, B. (1998). Validity of DSM-IV attention-deficit/hyperactivity disorder for younger children. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 37(7), 695–702. doi:10.1097/00004583-199807000-00008.
  2. Murray, A.L., Russell, A., & Calderón Alfaro, F.A. (2024). Early emotion regulation developmental trajectories and ADHD, internalizing, and conduct problems symptoms in childhood. Development and Psychopathology, 37(3), 1474–1481. doi:10.1017/S0954579424001263.
  3. De Los Reyes, A., & Kazdin, A.E. (2005). Informant discrepancies in the assessment of childhood psychopathology: a critical review, theoretical framework, and recommendations for further study. Psychological Bulletin, 131(4), 483–509. doi:10.1037/0033-2909.131.4.483.
  4. Egger, H.L., Kondo, D., & Angold, A. (2006). The epidemiology and diagnostic issues in preschool attention-deficit/hyperactivity disorder: a review. Infants & Young Children, 19(2), 109–122. doi:10.1097/00001163-200604000-00004